Масляна – це старовинне добре і веселе слов’янське свято, що знаменує зустріч зими з весною, повертає до нового життєвого циклу, радіє сонцю, пригощає всіх млинцями і підготовлює до Великого посту.
Історія виникнення Масниці налічує багато століть і має безліч версій. У цьому святі тісно переплетені елементи язичницької міфології і народного християнства. Ще в дохристиянські часи Масляна відзначалася на честь весняного рівнодення, яке вважалося також початком нового року. А тому народні обряди на Масляну були покликані допомогти гарній родючості і початку сільськогосподарських робіт.
За часів християнства Масляна стала сирним тижнем і періодом підготовки до найсерйознішого церковного посту. Залежно від мінливої дати Великодня, також щорічно стала змінюватись і дата Масляної – це останній тиждень напередодні Великого посту.
Масляна має й інші назви: сирна седмиця, маслений тиждень, Колодій. Сама назва говорить за себе – в Масляний тиждень прийнято вживати в їжу сир, масло, молоко та інші молочні продукти.
Звичайно ж, основний традицією масляного тижня є приготування млинців. Вважалося, що з кожним з’їденим млинцем, в цей час, людина отримує частинку тепла і світла сонця. Тому найщасливішим, за повір’ям, повинен був стати саме той чоловік, який з’їдав більше всіх млинців.
Тиждень Масляної завершується Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та прощати.
