Гласність – це невідʼємна частина демократичного суспільства. Доступ до публічної інформації, обнародування декларацій, відкриті реєстри корупціонерів – це є показники демократії. Держава намагається звести до мінімуму особисте спілкування посадових осіб державних органів з населенням. Замість цього впроваджується електронна видача довідок, документів, прийом звернень та електронні відповіді.
Августівська сільська рада не виключення, теж має електронну поштову скриньку, якою користується для листування з громадянами.
Але саме до цієї електронної пошти у нас і виникли питання. Має вона наступний вигляд <[email protected]>. Перше що впадає в око, адреса зареєстрована на домені “ru”. Але ж 21 жовтня 2015 р. прийнята постанова Кабміну № 851, в якій зазначено, що для здійснення службового листування посадовими особами використовуються виключно електронні поштові скриньки, що знаходяться в доменній зоні українського сегменту Інтернету. Дотримання положень постанови стосується й органів місцевого самоврядування. Пропустити цю постанову було дуже важко – її прийняття тодішній кабінет міністрів публічно анонсував у ЗМІ як ” важливу складову захисту інформації та інформаційної безпеки” . Чому ж сільрада продовжує використовувати російську пошту ? Можливо це непряме зізнання в тому, що інформацю через цю пошту досить тяжко отримати ? Адже після відправлення запиту, якщо звісно ви дійсно бажаєте отримати відповідь, треба зробити ще декілька телефонних дзвінків з нагадуванням. До речі, голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, ще у 2015р. доручив звільнити працівника департаменту міжнародного співробітництва та туризму, який використовував електронну адресу російського поштового сервера mail.ru в офіційному листуванні.
Друге, що помітить людина з мінімальним знанням англійської мови, складові адреси “ass”, “gov” та “rambler”, що складаються у досить сміливі, як для органу місцевого самоврядування, словосполучення. Ми не можемо здогадатись, що насправді мали на увазі працівники сільради, створюючи цю поштову скриньку , але простір для фантазії комбінуючи варіанти перекладів досить великий.
Ще одне питання, на яке ми на жаль не отримаємо відповіді – це про що саме думав працівник сільради реєструючи скриньку, за когось з своїх колег, за сільраду в цілому, чи все ж таки за громадян, які будуть звертатися за цією адресою.